1. Поведінка дорослого і його ставлення до дитини:
- виявляйте твердість і послідовність у вихованні;
- пам'ятайте: надмірні балакучість, рухливість, недисциплінованість - не є навмисними;
- контролюйте поведінку дитини, не нав'язуючи їй жорстких правил;
- не вказуйте дитині категорично;
- будуйте взаємини з дитиною на взаєморозумінні й довірі;
- реагуйте на дії дитини у несподіваний спосіб (пожартуйте, повторіть дії дитини, сфотографуйте її, залишіть у кімнаті саму та ін.);
- повторюйте свої прохання тими самими словами багато разів;
- не наполягайте на тому, щоб дитина обов'язково вибачилась за вчинок;
- вислухайте те , що хоче сказати дитина.
2. Зміна психологічного мікроклімату в родині:
- приділяйте дитині достатньо уваги;
- проводьте дозвілля всією родиною;
- не сваріться у присутності дитини.
3. Організація режиму дня та місця для занять:
- установіть твердий розпорядок дня для дитини та всіх членів родини;
- знижуйте вплив відволікаючих факторів під час виконання дитиною завдання;
- зменшіть тривалість занять дитини на комп'ютері й перегляду телевізійних передач;
- уникайте по можливості значних скупчень людей;
- пам'ятайте: перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності.
4. Спеціальна поведінкова програма:
- забудьте про фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використати спокійне сидіння в певному місці після негативного вчинку;
- частіше хваліть дитину; поріг чутливості до негативних стимулів дуже
низький, тому гіперактивні діти не сприймають догани й покарання, однак
чутливі до заохочень;
- складіть список обов'язків дитини й повісьте його на стіну, підпишіть угоду на окремі види робіт;
- виховуйте в дітей навички керування гнівом і агресією;
- не намагайтеся запобігти наслідкам безпам'ятності дитини;
- не дозволяйте відкладати виконання завдання на інший час;
- не давайте дитині доручень, що не відповідають рівню її розвитку, віку та здібностям
- допомагайте дитині розпочати виконання завдання, тому що це найважчий етап;
- не давайте одночасно кілька вказівок. Завдання не повинне мати складну конструкцію або складатися з декількох ланок;
- поясніть гіперактивній дитині її проблеми й навчіть їх розв'язувати.
ПАМ'ЯТАЙТЕ: для гіперактивної дитини найдієвішими є такі « засоби переконання»:
- позбавлення задоволення, ласощів, привілеїв;
- заборона приємної діяльності, телефонних розмов;
- прийом «вимкненого часу» (ізоляція , лава штрафників, домашній арешт, дострокове відправлення в ліжко);
- просте втримання в «залізних обіймах» ;
- позачергове чергування по кухні та ін.
| 
